Обрії науковця-філолога

Якість та ефективність праці вчителя-словесника залежить від скоординованості й злагодженості співдії великої кількості чинників, від дотримання багатьох вимог і створення належних умов. Серед найголовніших питань фахової діяльності педагога є питання про його повну зорієнтованість у концептуальному, методологічному та методичному забезпеченні вивчення курсу мови та літератури, про його якнайповнішу компетентність у царині мовно-літературної освіти.

Беручи до уваги рішення Запорізької обласної ради від 19.03. 2004 № 21 «Про обласну програму розвитку і функціонування української мови на 2004-2010 роки»; наказ МОН України від 26.05. 2008 № 461 «Про затвердження галузевої Програми поліпшення вивчення української мови у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин на 2008-2011 роки»; наказ МОН України від 02.03. 2009 № 190 «Про затвердження Плану дій щодо реформування системи педагогічної і післядипломної освіти педагогічних працівників на 2009-2012 роки»); рішення двадцять третьої сесії Запорізької обласної ради від 07.08. 2008 № 15 «Про програму розвитку російської мови, російської культури в Запорізькій області на 2008-1012 роки», відповідні програми заходів управління освіти і науки Запорізької облдержадміністрації, планується діяльність Лабораторії з вищеозначеної проблеми.

Робота Лабораторії буде спрямована на формування й розвиток предметних компетентностей вчителя-мовника, на врахування освітніх потреб словесника в умовах модернізації освіти.

Передбачається виокремити проблеми, які потребують нагального опрацювання: удосконалення системи оцінювання навчальних досягнень учнів; застосування інформаційно-комунікаційних технологій на уроках словесності; профілізація філологічної освіти; риторизація шкільного курсу.

Основною метою діяльності Лабораторії є науково-теоретичне, навчально-практичне забезпечення процесу формування професійної компетентності вчителя-словесника.

Функціонування Лабораторії здійснюватиметься на трьох рівнях:

• науковому – дослідження теоретичних та методологічних засад мовно-літературної освіти;

• прикладному – здійснення навчально-методичного забезпечення процесу навчання й виховання школярів, включаючи розробку посібників, програм, методичних розробок, рекомендацій;

• практичному – забезпечення роботи фахівців Лабораторії в освітніх закладах.

Завдання:

• проведення наукових досліджень;

• розробка, вивчення та впровадження в практику роботи навчальних закладів технологій, спрямованих на формування новітніх підходів до аналізу й розвитку мовно-літературного освітнього процесу;

• надання освітнім закладам допомоги з питань експертної оцінки технологій, що використовуються, визначення їх ефективності;

• проведення експертних оцінок підручників, посібників, за якими працюють педагоги;

• врахування результатів наукових досліджень під час організації та проведенні різних форм підвищення кваліфікації педпрацівників: курсової перепідготовки, творчих груп, семінарів, конференцій, круглих столів;

• використання отриманих результатів у дисертаціях, монографіях, статтях;

• створення інформаційного банку даних з досліджуваної проблеми; залучення до співпраці науковців, фахівців різних освітніх установ;

Основні завдання науково-дослідної Лабораторії визначаються такими видами її діяльності:

• теоретичне обґрунтування проблеми;

• практичне вирішення завдань, пов’язаних із вивченням вищеозначеного питання;

• вивчення, узагальнення та впровадження ППД тих закладів освіти, які ефективно засвоюють новітні підходи до аналізу й розвитку мовно-літературного освітнього процесу;

• організація та впровадження досліджень у межах проблем, над вивченням яких працює лабораторія;

• створення й апробація навчально-методичної літератури, написання статей, монографій.

Очікувані результати:

• удосконалення моделі навчання на основі результатів дослідження;

• впровадження в навчально-виховний процес навчально-методичних посібників;

• впровадження ППД тих закладів освіти, які ефективно засвоюють новітні підходи до аналізу й розвитку мовно-літературного освітнього процесу;

• видання друкованих та електронних посібників, навчально-методичних комплексів.

Складовими науково-дослідницької діяльності над темою «Шляхи формування професійної компетентності вчителя-словесника в процесі викладання філологічних дисциплін» є напрями: «Технологізація тестового контролю навчальних досягнень учнів з української літератури» (Корицька Г.Р.); «Розвиток риторичних можливостей особистості в професійній педагогічній діяльності» (Курінна А.Ф.); «Професійний розвиток вчителя-словесника в умовах перманентного оновлення інфокомунікаційних технологій» (Путій Т.М.); «Літературна освіта школярів у системі профільного навчання» (Ящук О.В.), «Психолого-педагогічний супровід розвитку професійної компетентності вчителя-словесника в процесі викладання філологічних дисциплін в умовах модернізації освіти» (Присяжнюк Ю.С.).

 

Корицька Г.Р. «Технологізація тестового контролю навчальних досягнень учнів з української літератури».

Актуальність. Інтеграція нашої держави до Європейського Економічного Співтовариства передбачає запровадження світових форм і стандартів у всіх сферах суспільного життя: освіті, науці, техніці, виробництві тощо. Особливого значення ці зміни набувають після підписання Україною Болонської декларації, адже в навчальних закладах країн ЄС концептуальним орієнтиром у формуванні змісту освіти є компетентнісний підхід, що передбачає переорієнтацію в навчанні з процесу на результат.

Досягти прогресу та успіхів як на глобальному так і на індивідуальному рівні в умовах сьогодення неможливо без глибоких та якісних знань. Це, у свою чергу, актуалізувало проблему якості освіти та її оцінки. Останнім часом для об’єктивного оцінювання якості навчальних досягнень учнів почали використовувати тест. В Україні йде процес відтворення технології стандартизованого тестування. Застосування тестування як методу вимірювання призвело до появи та використання великої кількості різноманітних тестів. Проте не всі тестові завдання відповідають основним психометричним характеристикам, що, на нашу думку, призводить до необ’єктивності оцінювання. Оскільки вчителі української мови та літератури беруть безпосередню участь у підготовці випускників до ЗНО, то вони й повинні володіти інструментарієм педагогічного оцінювання, повинні знати основні принципи та правила побудови тесту, вміти їх створювати. Саме створення методичних матеріалів з вищеозначеної проблеми сприятиме набуттю певних знань і вмінь у створенні тестових завдань учителями-словесниками.

Мета інноваційної розробки полягатиме у формуванні професійних компетенцій учителя-словесника для здійснення ефективного оцінювання знань учнів з української літератури.

Результат. Передбачається розробка методичного комплексу на основі вивчення вітчизняної й зарубіжної практики та систематизація наявних аналогічних матеріалів. Наукові дослідження поширюватимуться та використовуватимуться в масштабі країни. Реалізація завдань для досягнення результатів забезпечуватиметься шляхом теоретичних досліджень, узагальнення вітчизняного й зарубіжного досвіду, використовування математичних методів обробки даних й експериментальної перевірки у вітчизняних умовах.

Курінна А.Ф. «Розвиток риторичних можливостей особистості в професійній педагогічній діяльності».

Актуальність. У постіндустріальному, інформаційному суспільстві проблема комунікації та риторичних можливостей особистості є однією з найважливіших. Насамперед це стосується освітньої сфери, покликаної забезпечити підготовку людини до життя у світі різноманітних зв’язків, відносин, риторичних можливостей. Одним із джерел розвитку риторичних можливостей особистості є професійно – педагогічна комунікація як особливий тип активного взаємообміну інформацією в професійній педагогічній діяльності.

Одним із напрямів науково-педагогічних пошуків є розробка моделі підготовки до виконавсько-мовленнєвої діяльності як учнів так і викладачів.

Наукова новизна означеної проблеми визначається тим, що вперше буде науково-обґрунтовано й практично апробовано методику розвитку риторичних умінь, навичок й можливостей особистості в діаді «вчитель-учень» як на уроках риторики так і в професійній педагогічній діяльності вчителя-мовника з урахуванням вимог сучасної парадигми освіти та відповідно до Програми загальноосвітніх навчальних закладів з української та російської мов для 5-12 класів, де в 12 класі передбачається знайомство старшокласників з основами ораторського мистецтва.

Результат. Проведене дослідження буде систематизованим викладом нових методичних пропозицій щодо риторизації мовної освіти в шкільному курсі української, російської мов та вузівському курсі риторики й підготовки фахівців з риторики в професійній педагогічній діяльності. Результати діяльності можуть використовуватися при складанні програм, навчальних посібників, а також надаватимуть методичну допомогу в плануванні й проведенні занять з цієї дисципліни й підготовці фахівців з риторики.

Путій Т.М. «Професійний розвиток вчителя-словесника в умовах перманентного оновлення інфокомунікаційних технологій».

Актуальність. Технологічний прогрес є сьогодні не лише головним фактором впливу на стан методики викладання мови як науки, але й важливою умовою процесу її стійкого розвитку. При цьому пріоритетна увага все більш приділяється саме інформаційним технологіям, які завдяки своїм особливим властивостям каталізатора активно сприяють технологічному прориву в педагогіці, дидактиці й у викладанні мови та літератури, зокрема.

Методика викладання мови та літератури зацікавлена у використанні мультимедійних та інтерактивних властивостей комп’ютерних технологій, оскільки ці якості в якнайповнішій мірі дозволяють реалізувати основні принципи дидактики: наочність, доступність, посильність, індивідуалізацію, свідомість, активність.

Тривалий час проблемою підготовки викладачів мови й літератури для роботи в нових умовах інформаційного суспільства займалися лише на рівні освоєння загальної комп’ютерної грамотності, що не дозволяло вчителю отримати системні знання й практичні уміння в області використання інформаційних технологій. Оскільки інформатизація освіти піднімається на якісно новий рівень: вирішується завдання масового використання комп’ютерних технологій у загальній і професійній освіті, то принципова новизна, яка вноситься комп’ютером в освітній процес, дозволяє розвивати активно-діяльнісні форми навчання.

Мета інноваційної розробки полягатиме у формуванні інформаційної компетенції вчителя-словесника в умовах перманентного оновлення інфокомунікаційних технологій, у створенні професійно-орієнтованої програми підвищення кваліфікації мовників у післядипломній педагогічній освіті, у набутті навичок створення мультимедійних навчальних матеріалів.

Реалізація завдань для досягнення результатів забезпечуватиметься шляхом розробки теоретичних аспектів використання комп’ютерів на уроках мови та літератури; експериментальної робота зі створення й використання в навчальному процесі комп’ютерних матеріалів, призначених для різних цілей, форм і профілів навчання; дослідження шляхів інтеграції комп’ютерного навчання в загальний процес мовної та літературної освіти й розробка ефективних прийомів його органічного використання.

Результат. Показниками новизни результатів запланованих наукових досліджень є створення методичних та дидактичних матеріалів, підготовлених на основі теоретичних досліджень, узагальнення вітчизняної й зарубіжної практики й наукової літератури; укладання методичних пропозицій щодо інтеграції комп’ютерного навчання в процес навчання мови та літератури. Методичні матеріали можуть бути поширені та використані в масштабах країни.

Ящук О.В. «Літературна освіта школярів у системі профільного навчання».

Актуальність. Процеси реформування загальної середньої школи орієнтують сучасного вчителя-словесника на широку диференціацію, варіативність, профільність, інтегративність як у змісті літературної освіти, так і за формами організації начально-пізнавального процесу. Профільне навчання учнів породжує проблему методики викладання загальноосвітніх і спеціальних предметів, технологій навчання відповідно до обраного профілю з урахуванням типу навчального закладу тощо. Тому профілізація системи освіти в цілому, суспільно-гуманітарної (філологічної, літературної) зокрема потребує від сучасного вчителя-словесника осмислення продуктивних тенденцій вітчизняного й зарубіжного досвіду; побудови гіпотетично-ідеальної моделі випускника-читача загальноосвітнього навчального закладу; усвідомлення особливостей змін у методиці викладання літератури в профільній школі; продуманого вибору методів і технологій навчання відповідно до обраного напряму та навчального профілю.

Мета інноваційної розробки: забезпечення реалізації літературної освіти школярів засобами профільного навчання.

Шляхи реалізації: підготовка варіантів програм елективних курсів для реалізації літературної освіти школярів із урахуванням специфіки обраного профілю; розробка моделі занять із літератури.

Результат: новий методичний матеріал, підготовлений на основі теоретичних досліджень, узагальнення практичного досвіду роботи вчителів-словесників у галузі профільної літературної освіти, що забезпечить співпрацю «учень-читач – літературно-мистецький матеріал – джерела комунікації – учитель-словесник». Методкомплекс включатиме: календарне планування занять спецкурсів, підручник-хрестоматію, робочий зошит, посібник для вчителів, електронний посібник (презентації до теми, відеофрагменти з життя письменників, фонохрестоматію.

Присяжнюк Ю.С. «Психолого-педагогічний супровід розвитку професійної компетентності вчителя-словесника в процесі викладання філологічних дисциплін в умовах модернізації освіти».

Проблема розвитку професійної компетентності  вчителя – словесника в процесі викладання філологічних дисциплін, росту його професійно значущих якостей, здібностей, знань і умінь є актуальною в сучасній психології та педагогіці. Адже від цих показників учителя залежить адаптація до педагогічної діяльності, ефективність навчально-виховного процесу, задоволеність працею.

Актуальність. Сучасна  система післядипломної освіти педагогів–словесників потребує особливих змін й втручання  викладачів-андрагогів у процес підвищення їхньої кваліфікації. Саме така інтегративна  дефініція, як «професійна компетентність» розглядається багатьма дослідниками з позиції рівнів її сформованості та розвитку протягом всього життя фахівця. Тому, саме знання психолого-педагогічного супроводу, тьюторства по відношенню до педагога в умовах модернізації освіти є однією з основних проблем системи ППО.

Структуру професійної компетентності та її складової - методичної компетентності можна розглядати саме так: (науково-теоретична, методична, психолого-педагогічна складові, професійна позиція вчителя). Виділяють різні види професійної педагогічної компетентності: загальнокультурну (світоглядну), методологічну (психолого-педагогічну), предметно орієнтовану; в інших джерелах у змісті професійної компетентності  виділяють до вісімнадцяти субкомпетентностей, розподілених за базовими сферами діяльності. До змісту методологічної компетентності  деякі науковці зараховують компетентність застосування та використання  педагогом  активних форм і методів навчання, які належать до найважливіших характеристик якості професійної  підготовки  вчителя-гуманітарія.

Мета інноваційної розробки полягає в розробці умов та технологій  реалізації  психолого-педагогічного супроводу розвитку професійної компетентності вчителя-словесника в процесі викладання філологічних дисциплін в умовах ППО.

Шляхи реалізації: розробка матеріалів для проведення  діагностичного етапу дослідження (на курсах підвищення кваліфікації вчителів-філологів); аналіз результатів дослідження; розробка питань для вхідного-вихідного тестування; аналіз результатів дослідження.

Результат: навчально-методичний посібник  для викладачів системи ППО «Психолого-педагогічний супровід  розвитку  професійної компетентності фахівця-філолога в умовах ППО».

Посібник включатиме: теоретичний матеріал із досліджуваної проблеми; власні авторські розробки: ділові ігри, тренінгові вправи, дискурс тощо, а також психолого-педагогічний інструментарій, який складається з анкет, тестових завдань; додатки до посібника : відеозаняття,  презентації.